З 1 січня 2015 року фізичні та юридичні особи самостійно можуть отримати з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24.12.2014 №722 "Деякі питання надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження", якою затверджені Порядок доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, нотаріусів, адвокатів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Порядок надання фізичним та юридичним особам інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Постанова набирає чинності з 1 січня 2015 року, крім абзацу другого пункту 5 Порядку надання фізичним та юридичним особам інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого цією постановою, який набирає чинності з 1 березня 2015 року.

Крім того, Міністерством юстиції України видано наказ від 26.12.2014 №2175/5 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України у зв`язку з відкриттям інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.12.2014 №1643/26420.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 №722 "Деякі питання надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження" встановлено, що до 1 жовтня 2015 року до укладення договору про надання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав) та отримання електронного цифрового підпису для роботи з Державним реєстром прав суди, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи доходів і зборів, органи Служби безпеки та інші органи державної влади (посадові особи) мають право отримувати інформаційну довідку з Державного реєстру прав у паперовій формі як за об’єктом нерухомого майна, так і за суб’єктом права на нього на підставі письмового запиту, форму та вимоги до заповнення якого встановлює Міністерство юстиції. В інформаційній довідці зазначається інформація, наявна в Державному реєстрі прав, залежно від змісту запитуваної інформації.

Відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження можна отримати на офіційному сайті Укрдержреєстру у рубриці «Державний реєстр речових прав на нерухоме майно» меню з назвою «Пошук інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно».

Також звертаємо увагу на те, що фізичні та юридичні особи можуть отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за об'єктом нерухомого майна в паперовій формі шляхом подання органам державної реєстрації прав та нотаріусам заяви особисто або пересилання поштою.

За словами Павла Петренка, цей крок ставить Україну на один рівень з країнами Євросоюзу. Документ дає можливість фізичним та юридичним особам отримати з майнових реєстрів інформацію про нерухоме майно.

«Так само цей порядок надає доступ до реєстрів спеціальним профільним особам: нотаріусам, адвокатам, органам державної влади», - зазначив Міністр юстиції.

Він також повідомив, що відкриття реєстрів матиме антикорупційний ефект. Кожен зможе перевірити, наскільки інформація, яку чиновники вказують у деклараціях, правдива, і чи відповідає вона їхньому реальному майновому стану. Крім того, відкриття реєстрів пожвавить інвестиційний клімат.

«Основний ефект, який отримували наші східноєвропейські сусіди від відкриття реєстрів, полягав у тому, що через доступність інформації з майнових реєстрів компанії могли дізнатися про об’єкти, їх власників та стан. Завдяки цьому покращувався інвестиційний клімат», - сказав Павло Петренко.

Водночас очільник Мін’юсту наголосив: наступним кроком реформ стане удосконалення системи реєстрів. Адже нині в державі діє 36 реєстрів, які містять інформацію про майно і майнові права громадян та юридичних осіб.

«Разом із європейськими інституціями та міжнародними організаціями ми розробляємо механізм скорочення кількості основних реєстрів до 4. Вони консолідуватимуть інформацію про громадян і їхній майновий стан, а також дані, потрібні для надання державою послуг цим громадянам. Це крок до дебюрократизації системи», - резюмував Павло Петренко.