Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) визначено, що у державній реєстрації права оренди земельної ділянки може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до Закону;

2) об'єкт нерухомого майна (земельна ділянка), розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (наприклад, статті 15 Закону України "Про оренду землі" - відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов);

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав оренди земельної ділянки, які є похідними від права власності на земельну ділянку, подано за відсутності державної реєстрації права власності на земельну ділянку, крім випадків, установлених частиною дев’ятою статті 15 Закону;

5-4)  після завершення п’ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право оренди земельної ділянки такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За  наявності  підстав  для відмови в державній реєстрації права оренди земельної ділянки державний реєстратор приймає рішення про  відмову в державній реєстрації прав оренди земельної ділянки, в якому зобов`язаний їх всі чітко перелічити.

Відмова  в  державній  реєстрації  прав оренди земельної ділянки з підстав, зазначених у пунктах 4 та 5-2 частини першої статті 24 Закону,  не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за  умови  усунення  перешкод  для державної реєстрації прав оренди земельної ділянки.

Відмова в державній реєстрації прав оренди земельної ділянки з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої статті 24 Закону, не може здійснюватися у разі, якщо об’єкт нерухомого майна (земельна ділянка) розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації  прав, одним з таких органів на вибір заявника, а також у разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Відмова в державній реєстрації прав оренди земельної ділянки з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої статті 24 Закону, не може здійснюватися у разі наявності помилки в Державному земельному кадастрі, яка виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній  площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним  ділянкам однакових кадастрових номерів).

Відмова в державній реєстрації прав оренди земельної ділянки з підстав, не передбачених Законом, заборонена.